Пасічне господарство "Тернинко" - реалізує чистопородні, плідні матки карпатської породи та пакети бджіл.

Для замовлення  зв'яжіться з нами.
(+38 050) 372-11-65
info@carpatbee.com

Карпатка –“Та це ж золота бджола!”            

  У 2006 р. виповнилось 40 років з початку планомірного і систематичного вивчення карпатських бджіл у Закарпатті, головній на Україні області природного пощирення карпатських бджіл. Цікавість до цих бджіл виникає не випадково. Перші відомості щодо цінних якостей згаданих бджіл ми знаходимо в чеській літературі. А.Седлачек (1923р), І.Кітцбергер (1927р)   наголошують, шо місцеві гірські бджоли відзначаються цінними якостями. Сімї цих бджіл швидко розвиваються навесні і в травні досягають повної сили та дають багато меду. Автори звертали увагу на нерійливість карпатських бджіл.
            Цікавість до карпатських бджіл зростала, і на початку травня 1966р. завідувач кафедри бджільництва, доктор біологічних наук, професор Г.А.Аветисян , повертаючись з Румунії, де він був на засіданні Ради Апімондії , зробив зупинку в Закарпатті, де і відбулося його перше знайомство з карпатськими бджолами на пасіці обласного бджолорозплідника. Вчений був зачарований миролюбністю місцевих бджіл, їх інтенсивним весняним розвитком, надзвичайною завзятістю в пошуках джерел медозбору, а тривалість їх льотної діяльності в тихі теплі дні з 5.30 ранку і до 22.00 вечора настільки вразила цого, що він вигукнув: “Та це ж золота бюжола!”
            Українські Карпати простягаються з північного заходу на південний схід, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами. Від верхівя Сяну до витоків Сучави їх довжина становить майже 280км, а середня ширина понаж 100 км. Це один з найпривабливіших куточків України.
            Місцеві карпатські бджоли добре пристосувались до існування в умовах суворого клімату, тому їм властиві досить висока зимостійкість, бурхливий весняний розвиток та активна робота в умовах гір на медодаях з малим вмістом цукру в нектарі. Вони здатні збирати нектар з вмістом цукру 8-9%. Гірські карпатські бджоли підприємливі у пошуках корму, використанні медозбору і проявляють льотну активність навіть у дощову погоду.

Карпатським бджолам характерне одночасне використання багатьох різних медодаїв і вони легко переходять з одних на інші
.
 Порівняно з іншими , карпатські бджоли характеризуються дуже доброю оріїнтацією. У них ніколи не спостерігається зльотів і нальотів, тому - карпатські бджоли найкращі для утримання в павільйонах.
            Чудова орієнтація цих бджіл разом з такими їх етологічними властивостями, як інтенсивний весняний розвитокздатність використовувати нектар з низькою концентрацією цукру та здійснювати мобілізаційні танці з мінімальною кількістю цукрів у медовому дзобику, дають змогу вважати їх найкращими запилювачами тепличних рослин.
            Чистопородні карпатські бджоли успішно витримубть безоблітній період до 7 місяців і відзначаються доброю зимостійкістю. Бджоли ретельно прополісують гніздо, в період зимового спокою економно використовують кормові запаси , менше від інших порід уражаються   нозематозом.
            Характерною особливістю сімей карпатських бджіл - є інтенсивне будівництво стільників. Навесні вони починають відбудову рамок з штучною вощиною за слабкого взятку, коли їх сила не більше 5-6 рамок і до середини травня , при потребі , відбудовують до 6, а за сезон до 12-20 стільників. Ця риса проявляється навіть восени, якщо ї взяток.
            Печатка меду в період медозбору суха, а навесні і восени змішана.
            Сім¢ї карпатських бджіл малорійливі- роїться до5% сімей. У тих сімях що рояться зазвичай буває 8-20 а при тихій зміні 1-3 маточники. Ройовий стан можна лнгко загальмувати протиройовими заходами. Карпатські бджоли мабть схильність до тихої заміни маток, часто стара матка мирно живе із молодою впродовж 5-6 тижнів.
            Дані цодо медової продуктивності сімей карпатських бджіл¢ зібрані протягом 40-років у процесі їх дослідження , селекції , репродукції та використання , свідчать що за належних умов догляду та утримання вони здатні давати сталі високу медозбори в різних кліматичних зонах. Це є переконливим підтвердженням гіпотези В.А.Губіна , що біологічні особливості карпатських бджіл є рідкісним випадком концентрації спадковості багатьох корисних ознак у результаті тривалого природного добору в особливих природно-кліматичних умовах, які стійко передаютьсяїх нащадкам у поколіннях при чистопородному позведенні.